Про це свідчать результати березневого соціологічного опитування R&B Group.
Основна ж маса населення або оцінює свій достаток як середній (51%), або вважає його в цілому поганим (40%). Таким чином, в цілому по країні питома вага негативно оцінюючих матеріальне становище своїх сімей істотно перевищує частку тих, хто сприймає його позитивно (40% проти 7%).
Від чого залежать негативні оцінки свого достатку?
Вік та освіта. Найчастіше матеріальний достаток своїх сімей негативно оцінювали особи у віці від 60 років і старше (58%), а також особи з середнім та більш низьким рівнем освіти (50%). Експерти зазначають, що по мірі зниження віку і зростання рівня освіти респондентів питома вага негативних оцінок зменшується.
Наприклад, у молоді (до 35-ти років) частка тих, хто негативно сприймає матеріальний достаток своєї родини, склала 24%, а серед тих, хто має вищу освіту — 30%.
Діяльність. Якщо отримані оцінки розглядати крізь призму роду діяльності респондентів, то ті, хто негативно оцінює достаток своїх сімей, найчастіше зустрічалися серед незайнятого населення — пенсіонерів та безробітних (57%), а найрідше — серед учнівської молоді, «заробітчан» і жінок, що перебувають у декретній відпустці (15%).
МІсце проживання. Негативне сприйняття матеріального становища своїх сімей дещо більшою мірою притаманне для сільських жителів (43%) та жителів звичайних міст (41%), ніж для тих, хто проживає в обласних центрах (35%). У регіональному плані негативні оцінки з даного питання найчастіше надходили від населення Центрального (45%) і Східного (42%) регіонів, а найрідше —- від жителів Західної України (33%).
Чи мають українці якісь заощадження?
Результати опитування показують, що на сьогоднішній день приблизно семеро з десяти українців (70%) мають певні заощадження.
Частка українців, які не мають заощаджень, останнім часом відчувала помітні коливання. Якщо у вересні 2019 р. вона включала в себе близько третини дорослого населення (35% опитаних), то у кінці травня минулого року, перед завершенням «жорсткого» етапу карантинних заходів, вона охоплювала майже половину наших співвітчизників (48%), а в даний час знову знизилася приблизно до того ж рівня, який був зафіксований в вересні 2019 р. (30%).